Чому листування Понтія Пилата засекречене, чому його немає у вільному доступі?
Відносно так званих послань Понтія Пилата неправильно стверджувати, ніби вони «засекречені». Існує цілий ряд апокрифічних писань, об’єднаних назвою «Цикл Пилата». Ці тексти доповнюють один одного, включаючи в себе давніші і порівняно пізні уривки. Вчені припускають, що основним ядром цих писань є християнські тексти другого століття, що розповідають про страждання, смерть, зішестя в пекло і воскресіння Ісуса Христа, об’єднані загальною назвою Acta Salvatoris. До них поступово додавалися інші твори, в тому числі й замітки Пилата про те, що сталося з Ісусом Христом, і про покарання його самого і юдеїв за страту невинного. «Цикл Пилата» включає в себе сім творів.
«Діяння Пилата» існують в двох грецьких списках, одному сирійському, одному коптському, одному вірменському і двох латинських. Можна припускати, що вони були відомі святому Юстину і Тертуліану. Вчені також вважають, що спочатку текст був написаний арамейською. Він був виявлений в V столітті якимось Енієм, переведений на грецьку і став джерелом для наступних версій.
«Зішестя Христа в пекло» – це апокриф, який в деяких списках, наприклад, латинських, слідує за «Діяннями Пилата». Текст сходить до кінця I століття після Різдва Христового. Він передає розповідь двох воскреслих, які були свідками зішестя Ісуса Христа в лімб.
У латинському списку XIII або XIV століття наводиться лист Луція Лентула, імовірно попередника Пилата, адресований римському Сенату.
Наступний апокриф з «Циклу Пилата» – це якраз «Послання Пилата». Воно збереглося в декількох латинських манускриптах. Автор і дата не встановлені. Це послання відоме також як «Другий лист Пилата» до Тиберія, тобто воно передбачає існування першого. У ньому Пилат просить вибачення за те, що він повинен був засудити Ісуса, пояснює, що його змусили так вчинити юдеї, які одностайно хотіли смерті Ісуса.
Розповідається, що цю смерть супроводжували небачені раніше чудеса. У посланні стверджується також, що тим самим він хотів уникнути бунту і врятувати авторитет імператора.
«Анафора Пилата» («Возношення Пилата»), відома також під назвою «Лист Пилата Кесарю», – це звіт Пилата імператору Тиберію про те, що сталося в Палестині з Ісусом з Назарету. Існують дві грецькі версії послання. У ньому Пилат пише, що юдеї передали йому Ісуса, звинувативши Його особливо в порушенні суботи.
«Парадокс Пилата» – це ніби продовження «анафори», приписуване тому ж невідомому автору.
Нарешті, остання частина з «Циклу Пилата» – «Помста Спасителя» – збереглась в декількох латинських манускриптах невідомого авторства. Судячи з усього, текст сходить до часу правління імператора Клавдія.
Хоча всі ці апокрифи ще чекають подальшого вивчення, ніяк не можна сказати, що вони «засекречені». Всі ці тексти були опубліковані, ретельно вивчені, переведені на сучасні мови і знаходяться у вільному доступі.
Джерело: Католицький оглядач
